Якраз «котики» почали ритмічно працювати лопатами і засипати тіла вбитих ними російських спецназівців у ямі. Фыльм розповідає справжню історію двох друзів, які протягом 20 років дарували надію та навчали дітей з аутизмом. «Наші котики» точно наробили галасу. Нам це важко сприймати, бо ми диванні переживачі. Чого лиш варта сцена з Путіним та палаючим Кремлем – не стільки кумедна (хоч я і посміхався), скільки крута в контексті сьогодення